A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Спаська гімназія
Кролевецької міської ради

15.04.2020

Дата: 15.04.2020 10:19
Кількість переглядів: 1151

Тема. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX ст.

 

Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=BIgnQHRPaKM

 

Письмово. 1. 1907-1909 рр. у розвитку промисловості Наддніпрянської України вважаються як роки. 

2. У 1910 р. розпочинається промислове ... Наддніпрянщини, яке тривало до ...  

3. Головним експортним товаром Наддніпрянщини було ... 

4. Найбільшим портом українських земель у складі Російської імперії було місто ...  

5. Ініціатором проведення аграрної реформи на початку ХХ ст. в Російській імперії був .  

6. Головним прорахунком у проведенні аграрної реформи стало ...  

7.Співвіднесіть великі міста – центри сучасних областей України з назвами історико-етнографічних областей:

1) Східна Галичина

2) Північна Буковина

3) Закарпаття

А. Львів

Б. Мукачеве

В. Станіслав (зараз Івано-Франківськ)

Г. Тернопіль

Д. Ужгород

Е. Чернівці

Перевірте себе!

1) Східна Галичина – А. Львів. В. Станіслав. Г. Тернопіль

2) Північна Буковина –Е. Чернівці

3) Закарпаття – Б. Мукачеве. Д. Ужгород

- Знайдіть на карті вищезазначені міста. У складі якої держави вони перебували на початку ХХ ст.?

Характер економіки західноукраїнських земель

Робота зі схемою Завдання

https://rada.info/upload/users_files/24010766/942ac864dfce5909d3a0a143a167c355.gif

1. На основі даної схеми дайте загальну характеристику стану економіки західноукраїнських земель.

2. Які особливості розвитку промисловості ви можете відмітити порівняно з попереднім періодом?

3. Як ви вважаєте, чому саме нафтовидобування і деревообробна промисловість стали основними галузями української промисловості? 4. Як кріпосницькі пережитки впливали на стан сільського господарства? 

Розвиток промисловості та сільського господарства Робота з джерелами інформації в групах Галицький економіст про економічну ситуацію на західноукраїнських землях «Вироби з тканини і прядива. Від сорочки аж до килиму, залізні й металеві вироби, знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної промисловості, хімічні вироби — словом, усе, чого потребує людина від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позичаємо у чужих».

Завдання 1. Яку особливість у розвитку західноукраїнської промисловості розкриває даний документ ?

 2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в західноукраїнських землях?

 

За даними перепису населення 1900 р. «…З усієї кількості українців Галичини власне землеробів було 94 %, робітників — 1,4 %, службовців — українців взагалі майже не було. До Львова стікається українська людність, але співвідношення між різними національними групами залишається майже незмінним: трохи більше половини поляків… Місто Львів у середині століття налічувало 70 тисяч мешканців, у кінці століття — 160 тисяч. Львів залишається одним з найзначніших міст імперії — п’ятим за чисельністю після Відня, Будапешта, Праги і Трієста. Упродовж другої половини століття Львів стає великим залізничним вузлом».

Завдання • До кожного абзацу цього документа зробіть висновки про певні ознаки розвитку економіки західноукраїнських земель.

 

Зі спогадів гуцулки Марічки про її подорож до міста «Ждемо. Аж приїхало таких возив, возив. А дим идет з передньої машини. Людей багато и всі бігом у вози сідати. Учитель казав мині йти, бо я ни знала, єк тото. Так боялася, але як сіла, то вже би хотіла цим їхати. Так сиди, єк у хаті. И тепло, и лавки. Идет колісцема машина, а так дуже фуркотить. Вулиці у місті такі, що боками стежки, а посередині вулиця. Стежками идут люди, а вулицею фіри. Стежками у вечір світла горе, а в нас такого нима. То ни своє село, і люди чужі».

 Завдання 1. Що вразило дівчинку під час подорожі до міста?

2. Що привернуло вашу увагу в цій розповіді?

Висновок: на початку ХХ ст. у західноукраїнських землях важкої промисловості майже не існувало. Машинобудування було розвинено слабко. У Закарпатті діяли металургійні заводи, де виплавляли чавун. На цих підприємствах використовувалася застаріла техніка. 

Розвиток кооперативного руху

• Був дуже поширеним. Найбільшого поширення набули кредитно-позикові і споживчі кооперативи;

• центром керівництва кооперативним рухом став «Ревізійний союз українських кооперативів»;

• кооперативи матеріально підтримували дрібних виробників, допомагали зміцнити господарське становлення українських селян, стримували процес обезземелення селян, допомагали їм збувати сільськогосподарську продукцію, сприяли росту національної свідомості.

Висновок: у цілому у промисловості українських земель, що перебували в складі Австро-Угорщини, на початку XX ст. намітився значний прогрес. Проте у Східній Україні процес індустріалізації відбувався більш швидкими темпами. Промисловий переворот проходив повільніше і до початку Першої світової війни ще не завершився. Західний регіон, як і вся Україна на початку XX ст., істотно відставав від провідних країн світу. Це стало результатом насамперед грабіжницької антиукраїнської політики Австро-Угорської імперії, збереження численних пережитків через засилля іноземного капіталу.

Завдання Іван Франко у 1907 р. писав: «Наш бідний, довгі роки систематично гноблений і оглуплюваний народ власною силою й енергією підіймав себе з понижуючого стану… та з радісною впевненістю глядить у свою кращу будучність».

1. Про яку зміну у селянських настроях говорить І. Франко?

2. Н а чому було засноване його твердження? 

 

Домашнє завдання. Прочитати п.27

Виконайте завдання.

- Позначте на контурній карті території західноукраїнських земель, що на початку ХХ ст. входили до складу Австро-Угорської імперії (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття).

Усно.

- Прочитайте уривок із документа та дайте відповідь на запитання:

«...в галицькім селі на сто люда є 90 нуждарів, а 10 заможних. В багатьох околицях люди не їдять хліба, а живуть тільки горохом квасолею і кукурудзою. У разі хвороби не має хлоп жодної помочі ані обеспеченна... У парі з нуждою іде темнота серед хлопської маси. В деяких повітах більше як половина хлопських дітей не ходить до школи, і ростуть ті бідні діти без всякої освіти» - йшлося у статті «Хлопська нужда» львівської газети «Громадський голос» за 1907 р.

- Проаналізуйте документ та доведіть або спростуйте справедливість інформації, що наведена у статті.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено