28.04.2020
Тема. ПОНЯТТЯ ЛОБІЗМУ. СУТНІСТЬ КОРУПЦІЇ
Тестові завдання:
1.Наука про організацію та управління матеріальним виробництвом:
а) філософія б)економіка в)логістика г)менеджмент
2. Назвіть види економічних систем:
а) державна г) командна
б) національна д) традиційна
в) ринкова е) міждержавна
3. Економічна система заснована на приватній власності, конкуренції і свободі вибору:
а) командна б) ринкова в) традиційна г)національна
4. Шлях регулювання державою ринкових відносин:
а ) боротьба з безробіттям в) втручання в цінову політику
б) пряме і непряме оподаткування г) обмеження конкуренції
5. Кількість товару, яку споживачі можуть іхочуть придбати за певною ціною:
а ) попит б) пропозиція в) податок г) мінімалка
6. Податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг:
а ) прямі податки в) додаткові податки
б) непрямі подітки г) не існує таких
Виписати.
Лобіювання – це практика просування інтересів різноманітних фінансово-промислових груп, неурядових організацій чи етнічних спільнот для досягнення певного рішення.
Корупція – негативне суспільне явище, яке проявляється в незаконному використанні посадовими особами їхніх прав і можливостей з метою збагачення, що завдає шкоди державі. Корупція відрізняється від лобізму тим, що лобісти не мають прямої вигоди від прийняття лобійованих ними рішень.
Прочитати.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Діяльність лобістів найчастіше спрямована на досягнення мети, поставленої зацікавленою групою. Це може бути ухвалення необхідного законопроекту або ж, навпаки, скасування якихось нормативно-правових актів. Суб’єктами лобіювання можуть виступати різноманітні асоціації (наприклад, Всеукраїнська асоціація фінансових компаній, Асоціація правників України, Асоціація підприємств інформаційних технологій України або Українська Зернова Асоціація). Але суб’єктами лобіювання далеко не завжди є великий бізнес, який намагається ухвалити вигідний для себе закон. Задача лобістів полягає у роботі з державними органами, групами впливу та медіа. Результат цієї роботи – досягнення поставленої мети (ухвалення необхідного рішення). У тій чи іншій формі лобізм існує в усіх країнах світу.У США закон про лобіювання був ухвалений ще в 1946 році. Він регулює процеси, пов’язані з діяльністю лобістів, фіксує їхнє винагородження. У країні діє реєстр лобістів, які представляють інтереси тієї чи іншої компанії або групи.
ЛОБІЗМ В УКРАЇНІ. Суб’єкти, які ініціюють розвиток лобізму в Україні, вже протягом п’яти років проводять просвітницьку роботу в цьому напрямку. Лобіювання не означає незаконний підкуп чи тиск на владу для ухвалення необхідного рішення.Наприклад: робота різноманітних асоціацій, які домагаються поставлених цілей в абсолютно прозорий спосіб: аналітика, написання законопроектів та нормативно-правових актів, комунікація з владою, медіа-комунікації.
Розвиток інституції лобіювання в Україні відбувається, хоч і не закріплений законом, подібні інституції можуть розвиватися десятиліттями. Щодо фінансування суб’єктів лобіювання, експерт пояснює, що вирішення та просування різних питань вартує по-різному. Є асоціації, які витрачають 5-10 тис. доларів на рік і просувають свої інтереси. Інші витрачають до мільйона доларів на роботу. Наприклад, коли необхідно налагодити роботу із зовнішнім вектором, працювати з Європарламентом та Єврокомісією, працювати з лобіюванням в Америці, реєструючи лобістську активність. Хтось організовує громадські рухи виключно на волонтерських засадах.
ВИСНОВОК. Лобіювання у розвинутих країнах є інструментом співпраці та комунікації, який призводить до ухвалення прогресивних рішень, вигідних як бізнесу, так і суспільству. Його узаконення має реальні шанси вплинути на скорочення корупції, адже питання можна буде вирішувати дешевше та у законний спосіб.Отже, в Україні не існує законів , що регулюють лобістську діяльність.
Домашнє завдання прочитати параграф 45
