13/05/2020
Наш край у 20—90-х рр. XVIII ст.
Заселення території, на якій знаходиться сучасне село, тривало довгий час. Про це свідчать археологічні та історичні джерела. У заселенні території відігравав роль такий важливий фактор, як природний ландшафт місцевості.
Досліджуючи історію краю, Олександр Лазаревський в історичній праці «Описание старой Малороссии» вперше вказує на період заснування села Спаське: спочатку населення цього села селилось неподалік берегів річки Сейм, що, напевно, протікала біля крутих берегів, на яких на даний момент і знаходиться село Спаське, і виникло воно не пізніше ХVІ століття, а у ХVІІІ столітті Сейм змінив своє русло і відсунувся на південь, а можливо, звузився від висихання [с. 446].
Підтвердженням його слів про річку Сейм є те, що біля височин дуже довгий час існувала заболочена місцевість, а це свідчило про те, що тут в минулому протікала велика річка. Болото було висушено в результаті меліоративних робіт в 60 — 70-х рр. ХХ століття.
Далі О. Лазаревський вказує на те, що з розповідей старожилів, які були записані у ХVІІІ столітті, «Спасское существовало уже тогда, когда не было ни Батурина, ни Кролевца, ни Глухова и когда на базар нужно было ездить в Новгород-Северск и Путивль» [с. 446].
А як же виникла назва села? Досліджував історію села у 70 — 80 рр. ХХ століття вчитель Плюйко Михайло Полікарпович, який вказав, що назва села пішла від слова «спасатись», вказуючи на природний ландшафт населеного пункту. У радянський період ця думка мала своє місце, оскільки влада забороняла будь-які релігійні погляди. Але історичні джерела спростовують цей погляд і вказують на те, що назва села має релігійне походження і походить від назви першої православної церкви Святого Спаса, побудованої на лузі.
У приходському літописі Преображенської церкви у вступній частині зазначено, що перша церква знаходилася в двох верстах від села «на Сеймовом луге в густых лозах, на месте довольно возвышенном и окруженном со всех сторон не проходимыми в то время трясинными болотами и протоками, носила название Луговой церкви».
Вищевказана інформація повторюється в Историко-статистическом описании за 1874 рік: «Древний храм Преображения Господня, был в двух верстах от Спасского, в густых лозах, окруженных болотами, так, что надлежало проходить к нему не иначе, как по бревнах.» [с. 414 — 415]
У 1717 році були опитані старожили села Спаське Семен Щербак і Юско Кравченко, які повідомили, що за їх дідів і батьків на місці храму був знайдений образ Спаса. Порадившись, отчичі поставили церкву і тримали священика. Підтвердили вказані спогади жителів Спаське і старожили села Озарич Андрій Юрченко і Пилип Пархоменко, з яких одному років сто, а другому менше. Вони розповіли, що церкву Святого Спаса побудували отчичі, в той час як церкви у Спаському не було.
Більше інформації знайдете за посиланням http://spaske.sm.ua/category/part3/
Домашнє завдання
Скласти 4 питання до вивченої теми
