A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Спаська гімназія
Кролевецької міської ради

28.04.2021

Дата: 27.04.2021 11:32
Кількість переглядів: 598

Тема: Роальд Дал "Чарлі та шоколадна фабрика". Доброта і щирість головного героя

Завдання: 

  • Повторити за підручником с. 244-246
  • Скласти сенкан про Чарлі Бакета (індивідуально)
  • Прочитати цитатну характеристику головних героїв твору:
  • Чарлі Бакет 
    « Він міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік , на свій день народження . Уся родина заощаджувала для цього гроші і , коли настав знаменний день , йому з самісінького ранку дарували невеличку шоколадну плиточку »
    «Йдучи вранці до школи, він бачив у вітринах крамничок цілі стоси величезних шоколадних плиток. Він зупинявся й дивився на них, притискаючись носом до скла і стікаючи слиною. Щодня він бачив, як інші діти виймали з кишень шоколадні цукерки й пожадливо їх поглинали, і це, звичайно, була для нього велика мука…»

    Верука Солт 
    « Дівчинка кричала на батька : « Де мій золотий квиток ? Я хочу золотий квиток !». Вона годинами лежала на підлозі , хвицала ногами й страшенно лементувала ».

    «Перевіряють, чи не зіпсована в середині. Дивіться далі…Ой лихо, вона таки зіпсований горішок . Куди вони її тягнуть ? – Туди, де викидають зіпсовані горішки. До сміттєпроводу».

    «…всі-всі-всі білки, що сиділи за столом, стрибнули на Веруку, вчепившись їй у тіло. Двадцять п’ять білок схопили дівчинку за праву руку й повисли на ній. Ще двадцять п’ять білок схопили її за ліву руку й теж повисли…»

    Віолета Борігард 
    « Дівчина говорила дуже швидко й дуже голосно , та нелегко було зрозуміти її слова, бо водночас вона так само шалено жувала жуйку » .

    «Яке ж то було жахливе видовище! Її лице , руки, ноги, шия – власне кажучи, все тіло, вся шкіра, а заодно й копиця кучерявого волосся стали сліпучо- фіолетово – чорні – як чорничний сік!».

    «…Та врятувати Віолету було годі. її тіло роздималося й змінювало форму з такою швидкістю, що вже за хвилину перетворилося на величезну круглу темно-синю кулю – власне, на велетенську ягоду чорниці, – а від самої Віолети Бореґард лишилося тільки по парі крихітних ніжок та ручок, що стирчали з величезної круглої ягоди, та ще малесенька голівка нагорі»

    Майк Тіві 
    « Дев’ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором , не зводячи очей з екрана , й дивився фільм , у якому одна зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу » .

    «Ти гарний хлопчик,- сказав містер Вонка,- але говориш забагато. Отож! Коли я вперше побачив, як діє звичайне телебачення, то мені в голову стрельнула чудова ідея…».

    «Та Майк Тіві вже зірвався й побіг. Щойно почувши слова містера Вонки: «Я майже впевнений, що можна… авжеж, можна», він розвернувся й стрімголов помчав до протилежного кутка зали, де стояла велика телекамера…»

    Августус Глуп
    « Він щодня з’їдає стільки шоколадних цукерок ,що було б просто неймовірно , якби він його ( золотий квиток ) не знайшов . Їсти – це його пристрасть . Це єдине , що його цікавить …».

    «Нещасного хлопчиська   затягувало далі й далі – до отвору однієї  з тих велетенських труб, що звисали в річку. Врешті він геть зник з очей, його протягло    під  поверхнею й потужно засмоктало в трубу. Усі на березі річки затамували дух, видивляючись, де він вигулькне.»

    Містер Вонка
    « І що то був за дивовижний чоловік ! На голові він мав чорний циліндр . Одягнений був у фрак із розкішного темно-фіолетового оксамиту . Із його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка . А очі він мав невимовно ясні. Ох , а яким він здавався розумним …».

    “Сам містер Вонка раптом розхвилювався ще дужче, і відразу стало видно, що він цей цех любить найбільше. Він стрибав довкола казанів та апаратів, мов дитина, що отримала різдвяні дарунки й не знає, який розгортати спочатку. Спершу він зняв накривку з величезного казана й принюхався; тоді оббіг барильце з якоюсь липкою жовтою речовиною, встромив туди пальця й облизав; тоді метнувся до якогось апарата й попереставляв на ньому з десяток важільців та ручечок; потім крізь скляні дверцята стурбовано зазирнув у велетенську духовку, зрадів побаченому й захихотів, потираючи руки».

    «- Ви лишень уявіть, – вигукнув містер Вонка, – коли я цю систему поширю по всій країні… ви сидітимете вдома, дивлячись телевізор, і раптом на екрані з’явиться реклама, а голос диктора скаже: «ЇЖТЕ ШОКОЛАДКИ «ВОНКА»! ВОНИ НАЙКРАЩІ В СВІТІ! ЯКЩО НЕ ВІРИТЕ, ПОКУШТУЙТЕ САМІ – ПРОСТО ЗАРАЗ!»


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено