08.04.2020
Тема.Українські землі у складі Румунії
Чи погоджуєтьсь ви з тим що…( «так». чи «ні») або продовжіть думку…
- Українські землі після Першої світової війни ввійдуть до складу 4 держав?(так)
- До складу Польщі входитимуть Східна Галичина, Посяння, Лемківщина, Західна Волинь, Холмщина з Підляшшям( так)
- Остаточно Східна Галичина буде приєднана до Польщі після підписання Ризького договору 1921 р. (ні – 14 березня 1923 року, коли Рада послів Антанти прийняла це рішення).
- Польська влада проводила до українців національно-культурну асиміляцію (так)
- Українські землі входили до «Польщі А»,що була більш економічно розвиненою (ні – до «Польщі Б»)
- Метою ОУН буде встановлення незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території шляхом всенародного збройного повстання(так).
Основні дати: січень 1918 р. — окупація румунськими військами Бессарабії; листопад
1918 р. — окупація румунськими військами Буковини;
1919 р. — міжнародне визнання приєднання до Румунії Буковини;
1920 р. — міжнародне визнання приєднання до Румунії Бессарабії;
18—25 вересня 1924 р. — Татарбунарське повстання;
1927 р. — утворення Української національної партії;
- — входження Північної Буковини й Бессарабїї до складу СРСР.
Опрацюйте матеріал підручника с.169-171. Випишіть короткі тези, щодо політики Румунії на українських землях.
Орієнтовний вигляд тез:
- насильницька та агресивна політика румунізації;
- закриття українських шкіл та культурно-освітніх закладів;
- переслідування людей за спілкування українською мовою;
- румунізація назв населених пунктів та прізвищ;
- демонтаж та вивезення промислового устаткування;
- економічна депресія 30-х років;
- аграрна реформа в Бессарабії;
- розорення селянських господарств.
УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ РУМУНІЇ
|
Етап |
Характеристика |
|
І етап (1918—1928 рр.) |
На українських землях діяв воєнний стан. Легальна політична діяльність була заборонена. Ліквідація українських громадсько-культурних, освітніх установ (до 1927 р. закриті всі українські школи). Проводилась жорстка політика румунізації |
|
II етап (1928—1938 рр.) |
Лібералізація режиму. Відновлення українського громадського, культурного, політичного життя. Продовження політики асиміляції щодо українства |
|
Ill етап (1938—1940 рр.) |
Установлення королівської диктатури супроводжувалося повним нищенням українського національного життя. Ліквідація політичних партій і громадських організацій |
Татарбунарське повстання (1924 р.).
Причини: жорстокий режим економічного поневолення, політичного безправ'я та національного гноблення, встановлений у цьому краї румунськими оккупантами.
Привід: Аграрна реформа 1921 р.
Учасники: селяни (українці, росіяни, болгари, гагаузці та молдавани).
Хронологічні межі: 16 – 22 вересня 1924 р.
Перебіг:
- вранці 16 вересня влада перейшла до рук ревкому;
- 18 вересня – уряд кинув проти повстанців 10 полків регулярної армії, жандармські загони, підтягнув до пониззя Дунаю військову річкову флотилію і частину кораблів Чорноморського флоту;
- 22 вересня – придушення повстання.
Наслідки: «Процес 500», загибель багатьох повстанців.
Робота з історичною картою.
Покажіть на карті:
- повіти, що входили до складу Румунії (Пн. Буковину, Ізмаїльський, Аккерманський, Хотинський повіт та Бессарабія)
- українські землі, на яких існував організований український національний рух.
Домашня робота.
Прочитати п.30
