Результати моніторингу обізнаності з явищем булінгу
Результати моніторингу обізнаності з явищем булінгу
у Спаській гімназії Кролевецької міської ради серед учасників освітнього процесу
Метою опитування - побачити рівень обізнаності учнів з питань булінгу у навчальному закладі, дізнатися, чи це явище є актуальним для них, чи знають вони як захищатися від цькування та ще раз нагадати учням, що слід відстоювати свої права.
Опитування було стислим та лаконічним, щоб не перевантажувати увагу та зайняти мінімум часу. З результатів видно, що більшість учнів знайомі з поняттям булінгу, вміють відрізнити його від звичайного конфлікту (73,3% булінг – це залякування, 60 % - насмішки, 60 % - розправа, 53,3% - травля). Та є й такі, що плутають ці два явища, та явище насильство теж називають булінгом ( 93%).
Учні стверджують, що знають як захиститися та куди звернутися у випадках булінгу. Та деякі з них не вірять, що це спрацює. Серед причин, які змушують дітей вести себе як агресор, найчастіше опитані називають: спробу самоствердитися – 62,1 %. Серед опитуваних найчастіше учні стикаються з булінгом на вулиці - 51, 7 % та в коридорах закладу - 44, 8%. Найчастіше діти стають спостерігачами булінгу - 69%, коли відбувається словесне ображання 65,5 %. Серед опитуваних 79,3 % відповіли про відсутність булінгу у закладі педагогів над дітьми та 82,2 % серед самих учнів.
Втішає свідома позиція учнів, які вважають, що спільна боротьба з цією проблемою, дозволить її подолати або хоча б зменшити відсоток знущання – 62,1%.
Отже процес боротьби та викорінення булінгу із середовища підлітків зрушився з мертвої точки, проте корені даної проблеми знаходяться глибше. Тому в даному випадку треба не карати, а пояснювати потенційним булерам, їхнім жертвам та просто свідкам цих дій до чого це може в кінцевому випадку привести. А наслідки є неприємно вражаючими: для жертв булінгу це починається з психологічної травми і закінчується суїцидом, для булера адміністративна відповідальність може стати реальним строком вже за кримінальним законодавством. Тому до антибулінгового процесу потрібно долучати висококваліфікованих психологів, поліцейських, адміністрацію учбового закладу, батьків. Лише їхня спільна робота з проведення бесід, тренінгів, анкетувань може вчасно виявити загрозу і зупинити булера та його жертву від незворотних наслідків.
АЛГОРИТМ РЕАГУВАННЯ НА БУЛІНГ ПЕДАГОГОМ.
1 етап. (безпосередньо на місці):
1. Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
2. Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
3. Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом та чому їх варто припинити.
4. Під час спілкування уникати слів «жертва» та «агресор», щоб запобігти тавруванню і розподілу ролей.
2 етап.
5. Якщо педагог, або будь-який інший працівник гімназії став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні, він повинен проінформувати про цей випадок керівництво закладу освіти.
6. Якщо педагог, або будь-який інший працівник гімназії отримав усне або письмове звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб, то він повинен повідомити про це керівництво закладу освіти.
7. Отримавши таке звернення, директор закладу освіти повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу та окреслити подальші дії.
8. До складу такої комісії можуть входити адміністрація закладу освіти, педагоги, психолог, соціальний педагог.
9. Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація закладу освіти повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
10. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право звернутися до органів Національної поліції України.
11.Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками, або вчинили цькування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:
Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи. Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.
БАТЬКАМ ПРО БУЛІНГ ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?
– Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;
– Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона). Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!
ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?
– Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
– Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;
– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;
– Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!
ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?
Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контактцентру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111
