Історія України
Тема. Насильницька колективізація та опір їй населення. Голодомор 1932—1933 рр.
Робота з поняттями:
Колективізація – процес докорінної перебудови аграрного сектора економіки, що передбачав перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи, радгоспи). Мета колективізації: встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства.
Суцільна колективізація – державна політика примусового об’єднання селян-одноосібників у колективні господарства з метою ліквідації приватної власності на засоби виробництва.
Розкуркулення – ліквідація заможних селянських господарств. Здійснювалося з метою зміцнення матеріальної бази колгоспів, залякування загальної маси селян, знищення спротиву колективізації (бо заможні селяни-одноосібники були поганим зразком для агітації за «квітуче» колгоспне життя).
Хлібозаготівлі – примусове вилучення державою у селян максимальних обсягів зерна за суттєво заниженими цінами.
ЕТАПИ АГРАРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ БІЛЬШОВИКІВ
|
Етапи |
Роки |
Характеристика |
|
I |
1917—1918 рр. |
Скасування приватної власності на землю, націоналізація — передача її у власність держави; муніципалізація землі — передача її в розпорядження місцевим (губернським, повітовим) радам; розподіл поміщицьких земель, передача їх селянам без викупу; соціалізація землі — урівнювальний розподіл землі за споживацькими та трудовими нормами; періодичний переділ землі;заборона оренди й найманої праці |
|
II |
1919—1920 рр. |
Створення великих колективних підприємств на основі колишніх поміщицьких маєтків (радгоспів, колгоспів) — колективізація; зрівняльний розподіл землі між селянами; відновлення общинних форм землекористування; воєнний комунізм на селі, родрозкладка |
|
III |
1921—1928 рр. |
Кооперація — добровільні колективні форми обробітку землі, збуту, переробки сільгосппродукції; добровільна колективізація — створення на добровільних засадах великих колективних підприємств (артілі, комуни);дозвіл оренди й найманої праці |
|
IV |
1929—1933 рр. |
Суцільна насильницька колективізація (до кінця 1930-х рр. 97 %); створення колгоспно-радгоспної системи; ліквідація дрібного селянського господарства; перехід до великого товарного виробництва. (Проте не було ліквідовано дрібнотоварну форму господарювання — присадибне господарство, яке давало значну частку продукції — молоко, м'ясо, яйця, овочі, фрукти); розкуркулення — знищення роботящих господарів землі (у 1929—1934 рр. в Україні було знищено понад 200 тис. куркульських господарств (1,2—1,4 млн осіб); відчуження засобів праці та її результатів від самого робітника |
«Закон про п'ять колосків» — назва в народі постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», яка передбачала жорсткі заходи за найменші посягання на суспільну (соціалістичну) власність. За рік дії постанови було засуджено 54 тис. осіб.
Робота з підручником
Складіть і заповніть таблицю «Колективізація в Україні» за планом: а) ким було прийнято рішення про проведення колективізації; б) мета; в) терміни; г) основні заходи; д) результат.
Домашнє завдання прочитати параграф 24-25 вивчити поняття, завдання 13-15 с. 146
