07.04.2020
Тема. Події революції 1905—1907 рр. на українських землях
Виписати. Революція – докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства, які призводять до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
Антисемітизм – неприязнь, ворожість до євреїв і осіб єврейського походження; переслідування та дискримінація євреїв.
Причини революції 1905–1907 рр.
Економічні • Суперечливі процеси модернізації; • нерозв’язаність аграрного питання; • збереження поміщицьких землеволодінь; • малоземелля і безземелля селян
Політичні • Самодержавна форма правління; • відсутність демократичних прав і свобод; • знищення будь-яких проявів волелюбності; • втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні; • поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси
Соціальні • Існування станових привілеїв; • жорстка експлуатація робітничого класу; • тяжке становище народних мас; • масове безробіття; • тяжкий національний гніт
Ознайомтесь з причинами революції 1905-1907 рр., розподіліть їхні номери по відповідних колонках.
|
Соціальні |
Економічні |
Політичні |
1) Суперечливі процеси модернізації;
2) нерозв’язаність аграрного питання;
3) збереження поміщицьких землеволодінь;
4) малоземелля і безземелля селян;
5) самодержавна форма правління;
6) відсутність демократичних прав і свобод;
7) знищення будь-яких проявів волелюбності;
8) падіння авторитету царату у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
9) поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;
10) існування станових привілеїв;
11) жорстка експлуатація робітничого класу;
12) тяжке становище народних мас;
13) масове безробіття;
14) тяжкий національний гніт.
Прочитати і запам’ятати
Етапи революції 1905–1907 рр. І фаза — «піднесення» (січень–жовтень 1905 p.): •
Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру; • політизація народних мас; • активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); • поширення хвилі заворушень серед селян та армії; • переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів
II фаза — «кульмінація» (жовтень–грудень 1905 р.): •Коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня; • діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами; • активне формування багатопартійної системи; • організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (повстанськими центрамив Україні були Харків, Олександрівськ, Катеринослав, Горлівка та інші міста
III фаза — «спад» (січень 1906 — червень 1907 р.) • Посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо); • зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів; • перехід більшості політичних партій у підпілля; • поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби; • спроби опозиції продовжити боротьбу парламентськими методами у стінах Державної Думи; • перехід реакції у наступ.
Робота з документом
Постанова селянських зборів Сумського повіту Харківської губернії «Ми, селяни Сумського повіту, що зібралися 29 травня 1905 року в кількості близько 5 тисяч чоловік, одноголосно ухвалили: теперішній самодержавний лад не може покінчити з тяжким безвихідним становищем народу. Тому ми вимагаємо: 1. Негайного скликання Надзвичайних зборів, обраних загальною, рівною і таємною подачею голосів. Установчі збори негайно ж повинні… вирішити земельне питання. 2. Негайного звільнення всіх осіб, що постраждали через політичні і релігійні переконання. 3. Свободи слова, друку, зборів, спілок і страйків. 4. Негайного скасування інституту земських начальників і сільських поміщицьких стражників… А поки всі наші основні вимоги не будуть задоволені, ми відмовляємося виконувати всі державні повинності, а саме: сплачувати податки, податі, не поставляти запасних, новобранців та інше, оскільки ці повинності накладені на нас без нашої волі.
Завдання 1. Які економічні та політичні вимоги ставили селяни під час повстання?
2. Чи є в документі національні вимоги? Про що це свідчить?
Результати
Революція зазнала поразки, проте:
• були скасовані викупні платежі, скоротилися напівфеодальні методи експлуатації селян і станові обмеження; • почалася аграрна реформа;
• робітники отримали право створювати профспілки, проводити економічні страйки, підвищилася їхня заробітна плата, скоротився робочий день;
• реалізувалися громадянські свободи, була скасована попередня цензура;
• був створений двопалатний парламент, який обмежив законодавчі повноваження царя;
• проте головні питання революції не були розв’язані: суспільний лад і державний устрій не були змінені, панівні верстви зберегли владу у своїх руках
Значення
• Виникли нові суспільно-політичні явища та тенденції, які надалі суттєво вплинуть на історичну долю України:
• відбувся процес зближення робітничого, селянського та національно-визвольного рухів; • відбулися широкомасштабні народні виступи;
• народні маси усвідомили ефективність спільного натиску на владу; • розширилися межі легальної політичної та культурної діяльності;
• активізувався процес масової самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо);
• був створений офіційний канал впливу на владу — Державна Дума Народні маси здобули дуже серйозний досвід боротьби. Події тих років переконливо продемонстрували, що поступок від самодержавства можна досягти лише шляхом широкого революційного руху.
Домашнє завдання Прочитати параграф 25
Письмово дати відповіді на питання 1-6 с. 225
