Сучасні поезії про війну
КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА
Коли закінчиться війна
І пролунає "Перемога!"
До нас повернеться весна
Красива, тиха... босонога...
Коли закінчиться війна
Зітхне з полегшенням країна,
Біди обірветься струна-
Щаслива стане Україна...
Коли закінчиться війна
Знов поєднаються родини...
З руїн відродиться земля...
...Лиха орда назавжди згине...
Коли закінчиться війна
Усі заплачемо...я знаю...
І закарбуєм імена
Всіх тих, кого уже немає ..
Коли закінчиться війна
І буде чистим мирне небо...
.....
Колись закінчиться вона
Лиш духом падати не треба ...
27.10.2022
Я ТЕБЕ ПРОКЛИНАЮ, ВІЙНА
Я тебе проклинаю війна!
Так говорить маленька дитина.
Це прокляття із уст долинА
Батька, матері, доньки і сина.
Я тебе проклинаю, війна!
Так говорять усі українці.
Зникне хай із планети вона,
Край наш рідний покинуть чужинці!
Запанує хай мир на Землі!
Це прохання в народу єдине.
Хай живуть в мирі діти малі,
Щастям тішиться кожна людина!
Хай у небі завжди голуби
Мирно, славно, безпечно літають
І квітують розкішні сади,
Вільні люди хай горя не знають.
Я тебе проклинаю, війна,
І прошу у молитвах я Бога,
Щоб скінчилася битва страшна,
Щоб настала свята Перемога.
12.01.2024р.
Надія Поцелуйко
Весна не знала
Весна не знала, що прийде війна -
В турне по Україні вирушала.
Складала сукні, туфельки вона,
Гостинці та сюрпризи готувала.
Весна прийшла в обпалені сади,
Над вирвами шокована повисла.
Змарніла від печалю та біди.
У вирву покотилося намисто...
Красива та заквітчана весна...
І по землі розсипані гостинці...
А поруч - чорним вороном війна...
Збентежені до болю українці.
Весна давно не бачила війни -
Стояла під хатами безпорадна.
А у хатах - розстріляні сини,
На дзеркалах - похмурі простирадла.
Блукала ошелешена весна...
Злетів вінок...лишилася в хустинці.
Заплуталась у косах сивина...
Та піднялись до бою українці.
В серцях їх гартувалася любов
До України, до землі, до роду.
Таку любов ніхто ще не зборов!
І не уб'є...Не відбере свободу!
28.02.2023
Тетяна Сокирко
Із країни ворожої, злої
Із країни ворожої, злої
Увірвався до нас хижий "птах".
Він направив на нас свою зброю,
І завили сирени в містах.
І летіли в повітрі ракети,
Щоб забрати невинні життя.
Тепер в пам'яті лиш силуети
Тих, хто втратив своє майбуттЯ.
Гучно вибухи всюди лунали:
Руйнувати продовжував "птах".
Скільки буде війна, ми не знали.
Та надія жевріла в серцях...
Вже два роки над нами літає
Лютий птах. І несе лише згуб.
Вірим все ж, що його подолає
Український славетний тризуб!
24.02.2024
Качура Анна
І знову літають ракети над нами...
І знову літають ракети над нами...
Над домами, полями, могилами...
І сина міцно обіймає мама,
Ховає під своїми крилами.
"Чути вибухи", - пишуть у Телеграмі.
А хтось чує їх біля будинку.
"Мені страшно!" - каже синочок мамі.
Мама горне до себе дитинку.
Для мами в цей день було колись свято,
І син вітав маму букетами.
Та інших у небі "дарунків" багато...
Тепер!!! Нас "вітають" ракетами!!!
08.03.2024
Качура Анна
