11.02.2022
Тема уроку : Національний рух і суспільно-політичне життя у 70–80-х рр. ХІХ ст.
Практичне заняття. Історичні джерела про українофільський етап національного відродження.
Опрацювати § 17.
Виконати завдання 7, 9, 11.
Закінчити складати таблицю "Громадівський рух у Наддніпрянській Україні".
Практичне заняття. Історичні джерела про українофільський етап національного відродження. Прочитати історичне джерело та виконати завдання
Зі спогадів очевидців пропроведення III Всеросійського археологічного з'їзду в Києві
Зі спогадів сучасника: «На той з’їзд прибуло багато вчених не тільки з усіх кутків російської держави, але й з усієї Слов’янщини; навіть із Франції прибули вчені-славісти. Київське суспільство дуже цікавилось тим з’їздом; на засіданнях з’їзду, що відбувалися в актовій залі університету, бувало, крім членів з’їзду, завжди багато ще й сторонньої публіки.
На тому з’їзді перед вели українські вчені В. Антонович, М. Драгоманов, М. Костомаров, П. Житецький та ін. При з’їзді влаштовано виставку предметів української старовини та українських історичних пам’яток - і тому я не помилюсь сказати, що III російський археологічний з’їзд був справжнім святом української науки» (А. Кобилянський. «Дещо з давно минулого»).
Зі спогадів М. Костомарова - учасника події: «...Крім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися козацької історії краю та його етнографії. З них учитель київської гімназії Житецький читав цікавий реферат про Пересопницьке Євангеліє, пам’ятку 16 ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. Разом з тим той же референт повідомив наукове дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. Такими ж важливими були реферати професора Київського університету Драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів Київського університету Драгоманова і Антоновича. Професор Петербурзького університету Міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. Для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією запрошено було народного співця-бандуриста Вересая. Багато хто з членів уперше у житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам Вересай був уже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й супроводжували спів грою на бандурі... Будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було датися цілком природним і, так би мовити, законним, що на Київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним було б шукати їх...» (М. Костомаров. «Автобіографія»)
Виконати завдання.Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого твердження сучасника. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки. «На III Всеросійському археологічному з’їзді 1874 р. відбувся генеральний огляд наукових здобутків з українознавства і маніфестація української науки та українського народу перед ученим світом російським, слов’янським та європейським».
Скласти тестові завдання ( 6-9)
