11.04.2022
Тема уроку: Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця. Політичні складники: політичні інституції, політичні відносини, «сила». Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів. Геополітика, її складові Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили». Різновиди «сили».Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави
Презентація
https://naurok.com.ua/prezentaciya-politichna-geografiya-ta-geopolitika-138018.html
Сім основних геополітичних центрів сили: США, Росія, Євросоюз, Китай, ісламський світ, Японія, Індія. Це зазвичай глобальні й трансрегіональні геополітичні гравці, вплив яких у сучасному світі є найпомітнішим.
Одночасно зростає роль великої групи країн, які входять до G-20, зокрема Бразилії, Аргентини, Туреччини, Австралії, ПАР, Південної Кореї, Канади (таблиця). Одночасно виникають своєрідні локальні центри сили, які подекуди носять загрозливий характер, зокрема міжнародне піратство в Аденській затоці, домінування терористичних структур у Сирії, Афганістані, Іраку, Сомалі тощо.
Опрацювати § 26, виконати завдання 2, виконати завдання 1,3.
Таблиця. Світові центри сили (на 2017 р.)
|
Країни |
Чисельність населення, млн осіб |
ВВП на душу населення, дол. |
Збройні сили, осіб |
Військові витрати, % від ВВП |
|
США |
326,6 |
59 501 |
1 348 400 |
3,3 |
|
Росія |
142,2 |
10 608 |
900 000 |
5,4 |
|
ЄС |
516,2 |
35 940 |
1 505 620 |
1,5 |
|
Японія |
126,4 |
38 439 |
247 150 |
0,93 |
|
Китай |
1379,3 |
8643 |
2 035 000 |
1,9 |
|
Індія |
1281,9 |
1982 |
1 395 100 |
2,8 |
|
Канада |
35,6 |
45 077 |
63 000 |
0,99 |
|
Бразилія |
207,3 |
9894 |
334 500 |
1,3 |
|
Аргентина |
44,2 |
14 466 |
130 000 |
0,95 |
|
Саудівська Аравія |
28,5 |
21 120 |
227 000 |
9,8 |
|
ПАР |
54,8 |
6179 |
66 350 |
1,0 |
|
Австралія |
23,2 |
55 707 |
57 800 |
2,0 |
Спираючись на статистичні дані, представлені в таблиці, порівняйте сучасні геополітичні центри сили за показниками: людський потенціал, економічна могутність, військовий потенціал, приналежність до військово-політичних об’єднань
