04.03.2021
Тема уроку: Латинська Америка. Практична робота. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.
Матеріали до практичного заняття «Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів»
І. Японія
• Які обставини, на думку істориків, зумовили зростання впливу військових?
«Післявоєнний пацифізм у Японії проявлявся по-різному. У січні 1920 р. імператор Тайсьо видав указ про відновлення миру... Потім Японія, США та Британія домовилися на Вашингтонській конференції про скорочення військово-морських сил... Але після інциденту 26 лютого 1936 р. та невдалої дестабілізуючої спроби перевороту вся надія на повернення до “нормального курсу конституційного уряду” була втрачена. ...Після Першої світової війни Японія відмовилася дотримуватися тогочасного міжнародного порядку».
Ріота Мураї, японський ісюрик(The Rise and Fall of Taisho Democracy: Party Politics in Early-Twentieth-Century Japan — http://www.nippon.com/en/in-depth/a03302/)
«Військові були майже безконтрольні, з опозицією не рахувалися. ...Імператор не перешкоджав загарбницьким планам військових. Насправді військові взяли його під свій контроль нібито для захисту від “злих радників”, чий світогляд був занадто західним і ліберальним. ...На початку й особливо в середині 1930-х років було багато вбивств і навіть спроб перевороту».
Кеннет Геншал, британський історик (Kenneth G. Henshall. A History of Japan. From Stone Age to Superpower. — New York: St. Martin’s Press, 1999. - P. 110)
II. Китай
• Прочитайте висловлювання М. Лінча .Чим ви можете його пояснити? Якими історичними подіями?
«У певному сенсі громадянська війна в Китаї не закінчилася; жодного офіційного мирного договору чи угоди ніколи не існувало. Дві китайські держави... — КНР і Тайвань — пішли різними шляхами... але кожна з них і досі стверджує, що саме вона є законним урядом усього Китаю».
Майкл Лінч, англійський історик (Michael Lynch. The Chinese Civil War 1945-49. — Osprey Publishing, 2010. — http://alphahistory.com/chineserevolution/chinese-civil-war/)
III. Індія
• Які ідеї й чесноти М. К. Ганді привабили М. Л. Кінга?
«Те інтелектуальне та моральне задоволення, якого я не отримав від... революційних методів Маркса й Леніна, від теорії суспільного договору Гоббса, від оптимістичного заклику Руссо “назад до природи”, від філософії надлюдини Ніцше, я знайшов у філософії ненасильницького опору Ганді. У мене з’явилося відчуття, що це був єдиний моральний та насправді справедливий метод, доступний пригнобленим у їхній боротьбі за свободу».
Мартін Лютер Кінг, американський борець за громадянські права в 1960-х роках XX ст. (King М. L. Stride Toward Freedom. — N. У., 1958. - Р. 97)
• Проаналізуйте уривок з історичного джерела й визначте: а) які права народу вважали основними; б) якою має бути реакція народу на антинародну політику уряду; в) які способи боротьби вважали найбільш прийнятними.
«Англійський уряд в Індії не тільки позбавив індійський народ свободи, а й заснував свою політику на експлуатації мас; він підірвав економічне, політичне, культурне й духовне життя Індії....Ми переконані, що варто нам тільки припинити... сплату податків, не вдаючись до насильства... і цей нелюдський режим буде приречений».
З «Клятви в День незалежності», 26 січня 1930 р. (http://www.indiaofthepast.org/contribute-memories/read-contributions/major-events-pre-1950/283-purna-swaraj-the-demand-for-full-independence-26-january-19
IV. Туреччина
• Охарактеризуйте цілі й способи модернізації Туреччини за часів Кемаля Ататюрка .
«Вестернізація, незважаючи на свої переваги, не була ні демократичною, ні ліберальною. Адже Захід... наприкінці 1920-х і впродовж 1930-х років не був осередком ліберальної демократії; це була золота епоха авторитаризму...
Система була заснована на культі особистості... асиміляціоністському націоналізмі... і домінуючій ролі уряду в економіці».
Мустафа Акіоль, журналіст (Mustafa Akyok. Turkey after Ataturk / Newsweek. — 2010. — November 3)
V. Латинська Америка
• Чи згодні Ви з твердженням, що авторитаризм був більш характерний для латиноамериканських держав, ніж для країн на інших континентах? Відповідь обґрунтуйте.
«Майже кожна країна в регіоні... перебувала під владою авторитарних режимів. Попередні авторитарні режими були ліберальними й консервативними із середини 1800-х років і популістськими — з 1930-х років. ...Спрямування нового авторитаризму, або... бюрократичного авторитаризму, було предметом захоплення й інтересу для багатьох провідників латиноамериканської політики. Генерали, які приходили до влади під гаслами бюрократичного авторитаризму, стверджували, що... завдяки бюрократичному авторитаризму регіон був урятований від повного економічного й соціального колапсу».
Фіделіс Магалхаєс, тиморський історик (Magalhaes Fidelis M.L 2014. Bureaucratic Authoritarianism in Latin America: Re-assessing military’s salvation narrative. — Accessed, 2016. — May 22)
Опрацювати § 24 ст.113-114, виконати завдання 8 ст.114, виконати завдання 7,8, дати відповіді на запитання:
1.Чому після закінчення Першої світової війни США вдалося завоювати провідні позиції в економіці країн Латинської Америки?
2. Які були передумови для утвердження диктаторських режимів в країнах Латинської Америки?
